Визначення

Autonomous agent (автономний агент) — це програмна сутність, яка самостійно сприймає стан середовища, приймає рішення та виконує дії без безпосереднього контролю з боку людини. На Solana такий агент взаємодіє з блокчейном через підписані транзакції, смарт-контракти та RPC-вузли, керуючись заданою метою або вбудованою AI-моделлю.

Як працює

Життєвий цикл автономного агента складається з трьох послідовних етапів:

  • Сприйняття. Агент збирає дані ззовні: читає стан ончейн-акаунтів, отримує оракульні сигнали, моніторить події через WebSocket-підписки або запити до API.
  • Рішення. На основі отриманих даних агент обирає дію. Це може бути жорстко задана логіка (правила) або виклик ML-моделі, яка оцінює контекст і генерує відповідь.
  • Виконання. Агент формує та підписує транзакцію, викликає смарт-контракт через Anchor або безпосередньо через інструкції, фіксує результат у блокчейні та оновлює власний стан для наступного циклу.

Ключова відмінність від звичайного бота — агент не просто реагує на тригер, а самостійно визначає, чи треба діяти, і як саме. Для безпеки на Solana агенти зазвичай використовують PDA (Program Derived Address) як власний акаунт, що обмежує їхні повноваження рамками програми.

Приклад

У DePIN-мережі на Solana автономний агент керує пулом вузлів зберігання даних. Агент постійно моніторить зайнятість кожного вузла, ціну на запитування та репутаційні показники. Коли новий запит на зберігання надходить у смарт-контракт, агент самостійно обирає оптимальний вузол, формує транзакцію розподілу reward, підписує її від імені PDA та відправляє в мережу — все без втручання оператора.

Типова помилка

Змішувати autonomous agent із простим ботом. Бот виконує фіксований сценарій: «якщо подія X — зроби Y». Агент сам визначає, чи є подія X значущою, і може обрати дію Z замість Y, якщо контекст змінився. Інша поширена помилка — надавати агенту повний контроль над коштами без обмежень через PDA або multisig. Навіть автономній сутності потрібен чітко визначений периметр дій.

Пов'язані матеріали

Внутрішні переходи

  • Verifiable computation — доведення коректності обчислень, які агент виконує офчейн перед фіксацією результату в мережі.
  • Sensor network — фізичний шар даних, з якого автономні агенти в DePIN-системах отримують інформацію про реальний світ.

Джерела