Перший тиждень після хакатону — час, коли емоції вщухають і треба чесно оцінити, чи має ваш проєкт майбутнє поза демо-сесією. Нижче — конкретні критерії, три реальні шляхи та алгоритм прийняття рішення.

Актуальність: Для теми «Що робити з проєктом після хакатону» відкриті позиції, суми винагород, правила та дедлайни змінюються. Станом на 2 серпня 2026 року остаточні умови потрібно звіряти на офіційній сторінці конкретної можливості перед поданням заявки.

Оцінка перспектив проєкту

Не оцінюйте проєкт за кількістю отриманих реакцій у Discord чи коментарів від інших учасників. Використовуйте чотири об'єктивні критерії:

  • Технічна життєздатність. Чи працює прототип у реальному середовищі, а не лише на локальній машині? Чи є критичні баги, які блокують базовий юзкейс? Якщо для демонстрації довелося жорстко хардкодити дані або обходити ключові механізми Solana (наприклад, ігнорувати обробку помилок транзакцій), це сигнал про неготовність до наступного етапу.
  • Наявність попиту. Чи отримали ви підтвердження інтересу від реальних потенційних користувачів, а не лише від інших команд? Чи є хоча б один конкретний сценарій використання, який хтось готовий тестувати?
  • Ресурсна оцінка команди. Чи готові принаймні два учасники продовжити роботу протягом наступних 2–3 місяців без гарантій фінансування? Якщо команда розходиться одразу після події — це нормально, але варто чесно визнати це на етапі оцінки.
  • Відповідність екосистемі. Чи вирішує проєкт реальну проблему саме в межах Solana, чи це ідея, яка з тим самим успіхом могла б жити на будь-якому іншому ланцюжку? Екосистемні проєкти мають значно вищі шанси на грантову підтримку.

Якщо проєкт набирає три чи чотири «так» — він має реальні перспективи. Два «так» — потребує додаткового аналізу. Один або нуль — чесно визнайте, що це був навчальний прототип.

Три можливі шляхи

Продовження розробки самостійно

Ви обираєте цей шлях, якщо команда мотивована, є чітке бачення наступних етапів і ви готові інвестувати власний час. Практичні кроки:

  • Зафіксуйте поточний стан коду: створіть стабільну гілку в репозиторії, напишіть мінімальну документацію того, що працює, а що — ні.
  • Визначте мінімальний набір функцій для першої публічної версії (не плутайте з повноцінним MVP — це просто версія, яку може запустити сторонній користувач).
  • Встановіть реальні терміни: не «ми випустимо через місяць», а «до конкретної дати ми хочемо мати робочий розгортання на devnet із базовим юзкейсом».
  • Знайдіть перших тестувальників поза колом знайомих — наприклад, у тематичних спільнотах.

Типова помилка: продовжувати додавати функції замість того, щоб стабілізувати те, що вже є. Хакатонний код часто зібраний на швидку руку і потребує серйозного доопрацювання — спочатку приберіть технічний борг.

Подання на грант або акселерацію

Цей шлях підходить, якщо проєкт відповідає екосистемним пріоритетам і ви готові до формалізованої роботи. Що треба знати:

  • Грантові програми в екосистемі Solana мають власні критерії, дедлайни та формати подачі. Перевірте актуальні умови безпосередньо на офіційних ресурсах Solana Foundation — вони змінюються, і покладатися на інформацію від знайомих чи минулих хакатонів не варто.
  • Акселераційні програми зазвичай вимагають не лише робочий прототип, а й певну кількість активних користувачів або принаймні зафіксований інтерес від потенційних клієнтів.
  • Підготовка до подачі займає час: вам знадобиться оновлений pitch deck, відеодемонстрація (не хакатонна, а окремо знята), опис проблеми, ринку та команди.

Типова помилка: подаватися на грант із хакатонним пітчдеком без жодних змін. Журі грантових програм оцінює інші речі, ніж хакатонне журі — масштабованість, довгострокову стійкість, відповідність пріоритетам фонду.

Закриття проєкту та фіксація досвіду

Це нормальний і доречний результат для більшості хакатонних проєктів. Закриття не дорівнює поразці. Що варто зробити:

  • Зафіксуйте, що саме ви навчилися: нові інструменти, патерни на Rust та Anchor, робота з PDA (Program Derived Address — похідні адреси програм на Solana), інтеграція з RPC-провайдерами.
  • Збережіть репозиторій публічним — він може стати частиною вашого портфоліо або референсом для інших розробників.
  • Проаналізуйте, чому проєкт не пішов далі: брак команди, нереалістичний масштаб, відсутність попиту, технічні обмеження. Цей аналіз коштує більше, ніж сам прототип.
  • Якщо працювали в команді — дайте одне одному чесний зворотний зв'язок щодо співпраці. Це допоможе при формуванні команд на наступних хакатонах.

Типова помилка: видаляти код або закривати репозиторій «зі соромом». Відкритий код незавершеного проєкту демонструє технічні навички краще, ніж порожній профіль.

Як прийняти рішення про подальшу долю проєкту

Не приймайте рішення в перший день після хакатону. Дайте собі 3–5 днів. Потім проведіть коротку сесію з командою (навіть якщо це 15-хвилинний дзвінок) і пройдіться за чотирма питаннями:

  1. Чи є в нас людина, яка готова взяти на себе роль лідера проєкту? Без відповідальної людини проєкт зупиниться протягом двох тижнів.
  2. Чи можемо ми чітко сформулювати, що має бути готово через 30 днів? Якщо ні — ви ще не розумієте наступний крок.
  3. Чи є хоча б один зовнішній сигнал, що проєкт комусь потрібен? Запит від реального користувача, запрошення до інтеграції, позитивна реакція від експерта галузі.
  4. Чи готові ми інвестувати час без гарантій? Чесна відповідь «ні» економить місяці марних зусиль.

Якщо на перші три питання відповідь «так», а на четверте — принаймні «можливо», має сенс розглядати продовження або подачу на грант. В інших випадках фіксація досвіду є найрозумнішим вибором.

Наступний крок: отримання зворотного зв'язку

Незалежно від того, який шлях ви обрали, зовнішній зворотний зв'язок допоможе прийняти більш обґрунтоване рішення. Журі хакатону бачить десятки проєктів і може вказати на сліпі зони, які ви не помітили. Як саме ефективно запросити й опрацювати цей фідбек — описано в наступному матеріалі розділу.

Джерела