Статус сторінки: готова текстова версія. Шаблони нижче можна копіювати до робочого документа та адаптувати під конкретний матеріал.
Ця сторінка — центральний вузол усіх редакційних шаблонів та дослідницьких інструментів solana.org.ua. Тут зібрані стандартизовані форми для збирання джерел, перевірки фактів, порівняння інструментів, написання кейсів проєктів і фінальної підготовки матеріалів до публікації. Кожен ресурс описано за єдиною схемою: призначення, структура, порядок використання, обмеження та версія.
Шаблон пакета першоджерел (source pack)
Призначення шаблону
Пакет першоджерел (source pack) — це структурований документ для збирання, систематизації та збереження первинних джерел до будь-якого матеріалу на сайті. Шаблон гарантує, що кожне твердження в статті має прив'язку до конкретного джерела з фіксованими метаданими: автор, дата, URL, тип джерела, рівень достовірності. Це базовий інструмент для авторів, редакторів і технічних рецензентів, який працює до початку написання тексту і супроводжує його до фінальної публікації.
Структура пакет першоджерел
- Метадані матеріалу: робоча назва, автор, дата створення пакет першоджерел, очікувана дата публікації, тематичний розділ сайту.
- Реєстр джерел: таблиця з полями: порядковий номер, тип джерела (офіційна документація, GitHub-репозиторій, форум, пост учасника екосистеми, дослідження третьої сторони), назва, автор або організація, URL, дата доступу, короткий виклад релевантного фрагмента, рівень достовірності (первинне / вторинне / неперевірене).
- Мапа тверджень: таблиця, де кожному ключовому твердженню майбутнього матеріалу відповідає номер джерела з реєстру.
- Пробільні зони: окремий блок для фіксування тверджень, які поки не мають джерела, із зазначенням того, хто й коли має знайти підтвердження.
- Примітки рецензента: вільне поле для зауважень редактора або технічного експерта щодо якості джерел.
Порядок заповнення
- Створити копію шаблону перед початком дослідження теми.
- Заповнити блок метаданих матеріалу.
- У процесі дослідження одразу вносити кожне знайдене джерело до реєстру з усіма обов'язковими полями.
- Після формулювання ключових тверджень заповнити мапу тверджень, прив'язавши кожне до номера джерела.
- Перевірити пробільні зони: якщо після завершення дослідження залишаються непідтверджені твердження, або знайти джерела, або прибрати твердження з матеріалу.
- Передати пакет першоджерел редактору разом із чернеткою статті.
Обмеження шаблону
- Не замінює повноцінну фактчекінгову процедуру — це етап збирання, а не перевірки достовірності.
- Не призначений для джерел, що вимагають NDA або закритого доступу: у таких випадках джерело фіксується без розкриття змісту, лише з позначкою типу доступу.
- Не адаптований для мультимедійних джерел (відео, вебінари) без попереднього транскрибування.
Версія ресурсу
Статична версія 1.0. Остання редакційна перевірка: 2 серпня 2026 року.
Шаблон фактчекінгу статті
Призначення шаблону
Шаблон фактчекінгу забезпечує системну перевірку кожного фактичного твердження в готовому тексті до публікації. На відміну від пакет першоджерел, який фіксує джерела на етапі дослідження, цей шаблон працює з фінальним текстом і перевіряє відповідність між написаним і підтвердженим. Використовується редактором або призначеним фактчекером після того, як автор завершив роботу над чернеткою.
Структура фактчекінгу
- Вхідні дані: назва статті, автор, дата отримання на фактчекінг, ім'я фактчекера.
- Реєстр тверджень: таблиця з полями: номер, цитата з тексту (дословно), джерело-підтвердження (номер із пакет першоджерел або нове джерело), статус перевірки (підтверджено / спростовано / потребує уточнення / джерело відсутнє), коментар фактчекера.
- Блок технічних термінів: окрема таблиця для перевірки коректності використання термінів Solana (SOL, Rust, Anchor, RPC, PDA, CPI, MEV, RWA, API тощо) — чи відповідає контексту, чи є пояснення при першому вживанні.
- Блок часових маркерів: перевірка всіх дат, версій, періодів і часових рамок на актуальність станом на день перевірки.
- Підсумок фактчекеру: загальний висновок (готово до публікації / потрібні конкретні правки / повернуто автору) із переліком обов'язкових правок.
Порядок проведення фактчекінгу
- Отримати статтю разом із пакет першоджерел від автора.
- Проходити текст послідовно, витягуючи кожне фактичне твердження в реєстр.
- Для кожного твердження знайти підтвердження в пакет першоджерел або перевірити самостійно за первинним джерелом.
- Окремо перевірити блок технічних термінів і часових маркерів.
- Заповнити підсумок і повернути документ автору або редактору з позначеними статусами.
- Після доопрацювання — повторна перевірка лише рядків зі статусом «потребує уточнення» або «спростовано».
Обмеження шаблону
- Не перевіряє стилістику, граматику та логічну цілісність тексту — це завдання окремої редакційної процедури.
- Не здатен автоматично верифікувати джерела: фактчекер працює вручну.
- Не покриває юридичні та фінансові твердження, які потребують окремої експертної оцінки.
Версія ресурсу
Статична версія 1.0. Остання редакційна перевірка: 2 серпня 2026 року.
Порівняльна матриця інструментів
Призначення матриці
Порівняльна матриця — це уніфікована таблиця для побудови об'єктивного порівняння інструментів, сервісів або рішень у межах екосистеми Solana. Матриця усуває суб'єктивні оцінки на кшталт «краще / гірше» і замінює їх конкретними параметрами. Підходить для створення матеріалів типу «Огляд RPC-провайдерів», «Порівняння фреймворків для смарт-контрактів» тощо.
Структура матриці
- Метадані порівняння: тема порівняння, автор, дата складання, критерій відбору інструментів до матриці.
- Критеріальна сітка: таблиця, де рядки — інструменти, а стовпці — уніфіковані критерії. Стандартний набір критеріїв: назва інструменту, тип (відкритий код / закритий / SaaS), мова реалізації, ліцензія, активність розробки (останній коміт, кількість контриб'юторів), наявність документації, наявність аудиту безпеки, модель ціноутворення, сумісність із ключовими інструментами екосистеми (Anchor, Solana CLI, популярні гаманці).
- Блок кастомних критеріїв: місце для додаткових стовпців, специфічних для конкретного порівняння (наприклад, latency для RPC-провайдерів або підтримка specific інструкцій для фреймворків).
- Примітки: поле для контексту, який не влізає в табличну форму (наприклад, відомі обмеження, поточні проблеми, статус розробки).
Порядок заповнення
- Визначити тему порівняння та сформулювати критерій відбору інструментів (що потрапляє до матриці, а що ні).
- Сформувати стандартну критеріальну сітку та додати кастомні критерії за потреби.
- Заповнити рядки для кожного інструменту, спираючись виключно на первинні джерела (документація, GitHub, офіційні сайти).
- Позначити порожні клітинки окремо: відсутність даних відрізняти від негативної відповіді.
- Передати заповнену матрицю на технічну рецензію для перевірки коректності параметрів.
Обмеження матриці
- Не дає підсумкової оцінки чи рейтингу — матриця лише фіксує параметри, висновки робить автор окремо.
- Чутлива до зміни параметрів з часом: без актуалізації матриця швидко втрачає релевантність.
- Не працює для інструментів без публічної документації або відкритих метрик — такі випадки фіксуються, але не порівнюються за повною сіткою.
Версія ресурсу
Статична версія 1.0. Остання редакційна перевірка: 2 серпня 2026 року.
Шаблон кейсу проєкту
Призначення шаблону
Шаблон кейсу проєкту задає єдину структуру для розповіді про конкретний проєкт в екосистемі Solana. Кейс фокусується на практичному досвіді: яку проблему вирішував проєкт, яке технічне рішення обрав, які зіткнувся з обмеженнями, які результати показав. Шаблон уникає рекламного тону й орієнтований на читача, який шукає приклади для власного проєкту чи дослідження.
Структура кейсу
- Ідентифікація проєкту: назва, категорія (DeFi, NFT, інфраструктура, ігри, RWA тощо), дата запуску, статус (активний / призупинений / архівний), посилання на офіційні ресурси.
- Проблема: опис проблеми або потреби, яку проєкт вирішував, без перебільшень і маркетингових формулювань.
- Рішення: технічний опис обраного підходу — які інструменти Solana використано (Anchor, конкретні програми, PDA-патерни, CPI-виклики), архітектурні рішення, чому обрано саме цей шлях.
- Реалізація: ключові етапи розробки, з якими труднощами зіткнулися (обмеження compute unit, проблеми з RPC, специфіка роботи з акаунтами Solana).
- Результати: що вийшло в результаті, без вигаданих метрик — лише ті дані, які підтверджені відкритими джерелами або надані командою проєкту.
- Уроки: що команда зробила б інакше, які поради дає іншим розробникам.
- Джерела: посилання на документацію, репозиторії, публікації команди, що підтверджують наведені дані.
Порядок заповнення
- Визначити проєкт і переконатися, що для нього достатньо відкритих даних для заповнення всіх розділів.
- Зібрати первинні джерела (документація проєкту, інтерв'ю команди, GitHub, аналітичні платформи).
- Заповнити блоки послідовно: від ідентифікації до уроків.
- Перевірити, що кожен факт у кейсі має джерело в блоці «Джерела».
- Передати на технічну рецензію для перевірки коректності опису Solana-специфічних рішень.
- Після рецензії — на фактчекінг і фінальне редагування.
Обмеження шаблону
- Не підходить для проєктів, які не публікують технічні деталі свого рішення — у такому разі кейс перетворюється на загальний огляд без практичної цінності.
- Не замінює технічний аудит проєкту — опис базується на заявлених даних, а не на незалежній перевірці коду.
- Не призначений для порівняння проєктів між собою — для цього використовується порівняльна матриця.
Версія ресурсу
Статична версія 1.0. Остання редакційна перевірка: 2 серпня 2026 року.
Чек-лист підготовки матеріалу до публікації
Призначення чек-листа
Чек-лист — це фінальний контрольний інструмент, який проходить кожен матеріал перед публікацією на solana.org.ua. Він фіксує, що стаття пройшла всі обов'язкові етапи: фактчекінг, технічну рецензію, стилістичне редагування, перевірку форматування і відповідність редакційним стандартам сайту. Чек-лист заповнює редактор і зберігає як частину редакційного процесу.
Етапи перевірки
- Етап 1. Фактчекінг: наявність заповненого шаблону фактчекінгу, відсутність тверджень зі статусом «спростовано» або «джерело відсутнє».
- Етап 2. Технічна рецензія: перевірка коректності технічних термінів Solana, правильність опису механізмів (PDA, CPI, транзакції, compute budget), відсутність застарілих версій інструментів.
- Етап 3. Стилістичне редагування: відповідність тону сайту, відсутність русизмів і суржику, природність української мови, відсутність повторів і порожніх абзаців.
- Етап 4. Форматування: правильна розмітка заголовків (H1–H3), наявність списків там, де доречно, коректність таблиць, відсутність зламаного HTML.
- Етап 5. Внутрішня зв'язність: наявність посилань на пов'язані матеріали сайту, перевірка що посилання ведуть на правильні URL, відсутність посилань на незавершені або вилучені з публічного корпусу сторінки.
- Етап 6. Метадані: наявність коректного title, метаопису, URL, призначення до правильного розділу структури сайту.
Критерії готовності до публікації
- Усі етапи чек-листа мають статус «виконано».
- Немає відкритих зауважень від фактчекера, технічного рецензента чи редактора.
- Матеріал не містить тверджень, що потребують подальшого підтвердження.
- Усі внутрішні посилання перевірені і ведуть на існуючі сторінки.
- Автор підтвердив фінальну версію після всіх правок.
Обмеження чек-листа
- Не замінює повноцінне редакційне читання — це контрольна процедура, а не глибоке редагування.
- Не перевіряє юридичну безпеку матеріалу: якщо стаття торкається фінансових, податкових або регуляторних питань, окремо потрібна експертна оцінка.
- Не гарантує відсутність помилок після публікації — чек-лист фіксує виконання процедур, а не безпомилковість результату.
Версія ресурсу
Статична версія 1.0. Остання редакційна перевірка: 2 серпня 2026 року.
Джерела
- Anchor stable v1 documentation
- Anchor 1.0 release notes
- Закон України «Про віртуальні активи» № 2074-IX
- Верховна Рада: законопроєкт № 10225-д
- ДПС: оподаткування доходу від продажу криптовалюти
- НБУ: позиція щодо регулювання віртуальних активів
- НКЦПФР: стан підготовки законодавства про віртуальні активи
- Jito Documentation